Словник української мови в 11 томах

примусом

ПРИ́МУСОМ, присл., рідко. Застосовуючи силу, насильство.

Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Смолич, День.., 1950, 282);

[Катерина:] Одна дівчина мені розповідала, що Галушка примусом хоче видати дочку за якогось спекулянта (Корн., П’єси, 1947, 280);

Феодал примусом удержував його [селянина] на своїй землі, легко вдаючись навіть до одвертого насильства (Іст. СРСР, І, 1956, 119).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. примусом — при́мусом прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. примусом — див. силоміць  Словник синонімів Вусика
  3. примусом — присл., рідко. Застосовуючи силу, насильство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. примусом — ПРИ́МУСОМ, присл. Застосовуючи силу, насильство. Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Ю. Смолич); Феодал примусом удержував селянина на своїй землі, легко вдаючись навіть до одвертого насильства (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  5. примусом — НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил.  Словник синонімів української мови