примусом

ПРИ́МУСОМ, присл.

Застосовуючи силу, насильство.

Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Ю. Смолич);

Феодал примусом удержував селянина на своїй землі, легко вдаючись навіть до одвертого насильства (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. примусом — при́мусом прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. примусом — див. силоміць  Словник синонімів Вусика
3. примусом — присл., рідко. Застосовуючи силу, насильство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. примусом — НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил.  Словник синонімів української мови
5. примусом — ПРИ́МУСОМ, присл., рідко. Застосовуючи силу, насильство. Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Смолич, День.., 1950, 282); [Катерина:] Одна дівчина мені розповідала, що Галушка примусом хоче видати дочку за якогось спекулянта (Корн.  Словник української мови в 11 томах