примусом —
ПРИ́МУСОМ, присл. Застосовуючи силу, насильство. Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Ю. Смолич); Феодал примусом удержував селянина на своїй землі, легко вдаючись навіть до одвертого насильства (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
примусом —
НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил.
Словник синонімів української мови
примусом —
ПРИ́МУСОМ, присл., рідко. Застосовуючи силу, насильство. Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Смолич, День.., 1950, 282); [Катерина:] Одна дівчина мені розповідала, що Галушка примусом хоче видати дочку за якогось спекулянта (Корн.
Словник української мови в 11 томах