примусом

НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил., ЖИВОСИ́ЛОМ підсил. розм., ГВАЛТО́ВНО підсил. рідше (застосовуючи фізичну силу). Плач стряснув товпою. Заголосили жінки, .. глухо незрозуміле щось гули насильно зігнані сюди люди (Г. Хоткевич); Дівчина мерзлякувато куталась у теплу вовняну хустку, яку силоміць накинула на неї Параска Дмитрівна (Л. Дмитерко); — Не підеш доброхіть — силою поведемо (Марко Вовчок); Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Ю. Смолич); (Панас:) А чого ти причепився до дівчини і силком тягнеш її, розбишако? (І. Карпенко-Карий); Ввечері вже скрипіли ярма, відчинялися ворота — примусово евакуйовані поспішали додому (М. Томчаній); — Все село з примусу має працювати на Генріха (С. Чорнобривець); (Кармелюк:) Буду крадене добро людське ґвалтом однімать, бо другого рятунку не сподівайся нізвідки (С. Васильченко); В цей момент просто на нас летів снаряд.. Я встиг живосилом положити на землю генерала (І. Ле).

Значення в інших словниках

1. примусом — при́мусом прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. примусом — див. силоміць  Словник синонімів Вусика
3. примусом — присл., рідко. Застосовуючи силу, насильство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. примусом — ПРИ́МУСОМ, присл. Застосовуючи силу, насильство. Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Ю. Смолич); Феодал примусом удержував селянина на своїй землі, легко вдаючись навіть до одвертого насильства (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. примусом — ПРИ́МУСОМ, присл., рідко. Застосовуючи силу, насильство. Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Смолич, День.., 1950, 282); [Катерина:] Одна дівчина мені розповідала, що Галушка примусом хоче видати дочку за якогось спекулянта (Корн.  Словник української мови в 11 томах