причетний

ПРИЧЕ́ТНИЙ, а, е, до кого — чого, рідше кому, чому. Який має безпосереднє відношення до якої-небудь справи або до когось.

Жду-жду, одповідають: «Ваше діло передано на дослідування, бо ще знайшовся один причетний до його» (Тесл., З книги життя, 1949, 78);

Сагайда від душі радий йому, як радий усьому па світі, що якоюсь мірою причетне до його першого друга, до Брянського (Гончар, III, 1959, 329);

Усім, хто причетний до виховання молодого покоління, відомо, як багато важить в системі формування свідомості наших дітей, молоді вивчення рідного краю (Літ. Укр., 31.І 1964, 1);

Окремі частини [матерії], як відособити їх, не причетні чуттям організму (Зеров, Вибр., 1966, 185);

// у знач. ім. приче́тний, ного, ч.; приче́тна, ної, ж.; приче́тні, них, мн. Людина, яка має безпосереднє відношення до якої-небудь справи або до когось.

Він одержав приватного листа від графині Евеліни і згори на чистому полі написав: «Вчинити слідство уважно. Винних і причетних суворо покарати» (Рибак, Помилка.., 1956, 257).

Значення в інших словниках

1. причетний — приче́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. причетний — (до чого) жм. вмочений у що, ЯК ІМ. учасник чого.  Словник синонімів Караванського
3. причетний — [приечетнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. причетний — -а, -е, до кого – чого, рідше кому, чому. Який має безпосереднє відношення до якої-небудь справи або до когось. || у знач. ім. причетний, -ного, ч.; причетна, -ної, ж.; причетні, -них, мн. Людина, яка має безпосереднє відношення до якої-небудь справи або до когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. причетний — ПРИЧЕ́ТНИЙ, а, е, до кого – чого, рідше кому, чому. Який має безпосереднє відношення до якої-небудь справи або до когось. Жду-жду, одповідають: “Ваше діло передано на дослідування, бо ще знайшовся один причетний до його” (А.  Словник української мови у 20 томах
6. причетний — Приче́тний, -на, -не до чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)