причетний

приче́тний

-а, -е, до кого – чого, рідше кому, чому.

Який має безпосереднє відношення до якої-небудь справи або до когось.

|| у знач. ім. причетний, -ного, ч.; причетна, -ної, ж.; причетні, -них, мн. Людина, яка має безпосереднє відношення до якої-небудь справи або до когось.

Значення в інших словниках

1. причетний — приче́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. причетний — (до чого) жм. вмочений у що, ЯК ІМ. учасник чого.  Словник синонімів Караванського
3. причетний — [приечетнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. причетний — ПРИЧЕ́ТНИЙ, а, е, до кого – чого, рідше кому, чому. Який має безпосереднє відношення до якої-небудь справи або до когось. Жду-жду, одповідають: “Ваше діло передано на дослідування, бо ще знайшовся один причетний до його” (А.  Словник української мови у 20 томах
5. причетний — Приче́тний, -на, -не до чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. причетний — ПРИЧЕ́ТНИЙ, а, е, до кого — чого, рідше кому, чому. Який має безпосереднє відношення до якої-небудь справи або до когось. Жду-жду, одповідають: «Ваше діло передано на дослідування, бо ще знайшовся один причетний до його» (Тесл.  Словник української мови в 11 томах