промарширувати

ПРОМАРШИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до марширува́ти.

Семен і Силантій урочисто як вояки промарширували вздовж кімнати і спинилися, тримаючи лівою рукою шаблі біля боку (Ле, Хмельницький, І, 1957, 99);

З дверей комендантського будинку вийшов і урочисто промарширував до стовпа, з високо задертою головою і радісно-божевільними вогниками в очах, огненно-рудий єфрейтор Цункер (Коз., Гарячі руки, 1960, 103).

Значення в інших словниках

1. промарширувати — промарширува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. промарширувати — -ую, -уєш. Док. до марширувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. промарширувати — ПРОМАРШИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до марширува́ти. Семен і Силантій урочисто як вояки промарширували вздовж кімнати і спинилися, тримаючи лівою рукою шаблі біля боку (Іван Ле); З дверей комендантського будинку вийшов і урочисто промарширував до стовпа...  Словник української мови у 20 томах