промовницький
ПРОМО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до промовця і промовляння.
І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Тулуб, Людолови, І, 1957, 152).
Словник української мови (СУМ-11)