промовницький
ПРОМО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до промовця і промовляння.
І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Тулуб, Людолови, І, 1957, 152).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промовницький — промо́вницький прикметник Орфографічний словник української мови
- промовницький — -а, -е. Стос. до промовця і промовляння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промовницький — ПРОМО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до промовця і промовляння. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах