промовницький

ПРОМО́ВНИЦЬКИЙ, а, е.

Стос. до промовця і промовляння.

І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промовницький — промо́вницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. промовницький — -а, -е. Стос. до промовця і промовляння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промовницький — ПРОМО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до промовця і промовляння. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Тулуб, Людолови, І, 1957, 152). Словник української мови в 11 томах