промовчаний
ПРОМО́ВЧАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до промо́вчати;
// промо́вчано, безос. пред.
В протоколі не промовчано навіть, що секції [розтин] доконали ті самі три лікарі, що за життя лічили його (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промовчаний — промо́вчаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- промовчаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до промовчати. || промовчано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промовчаний — ПРОМО́ВЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промовча́ти; // промо́вчано, безос. присудк. сл. В протоколі не промовчано навіть, що секції [розтин] доконали ті самі три лікарі, що за життя лічили його (Фр., II, 1950, 119). Словник української мови в 11 томах