1. Орфографічний словник української мови

промовчаний

промо́вчаний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промовчаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до промовчати. || промовчано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. промовчаний — ПРОМО́ВЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до промо́вчати; // промо́вчано, безос. пред. В протоколі не промовчано навіть, що секції [розтин] доконали ті самі три лікарі, що за життя лічили його (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. промовчаний — ПРОМО́ВЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промовча́ти; // промо́вчано, безос. присудк. сл. В протоколі не промовчано навіть, що секції [розтин] доконали ті самі три лікарі, що за життя лічили його (Фр., II, 1950, 119). Словник української мови в 11 томах