1. Великий тлумачний словник сучасної мови

промовчаний

промо́вчаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до промовчати.

|| промовчано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промовчаний — промо́вчаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. промовчаний — ПРОМО́ВЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до промо́вчати; // промо́вчано, безос. пред. В протоколі не промовчано навіть, що секції [розтин] доконали ті самі три лікарі, що за життя лічили його (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. промовчаний — ПРОМО́ВЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промовча́ти; // промо́вчано, безос. присудк. сл. В протоколі не промовчано навіть, що секції [розтин] доконали ті самі три лікарі, що за життя лічили його (Фр., II, 1950, 119). Словник української мови в 11 томах