1. Великий тлумачний словник сучасної мови

промовницький

промо́вницький

-а, -е.

Стос. до промовця і промовляння.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промовницький — промо́вницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. промовницький — ПРОМО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до промовця і промовляння. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  3. промовницький — ПРОМО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до промовця і промовляння. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Тулуб, Людолови, І, 1957, 152). Словник української мови в 11 томах