промовницький
ПРОМО́ВНИЦЬКИЙ, а, е.
Стос. до промовця і промовляння.
І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)