промовчаний

ПРОМО́ВЧАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до промо́вчати;

// промо́вчано, безос. пред.

В протоколі не промовчано навіть, що секції [розтин] доконали ті самі три лікарі, що за життя лічили його (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. промовчаний — промо́вчаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. промовчаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до промовчати. || промовчано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. промовчаний — ПРОМО́ВЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промовча́ти; // промо́вчано, безос. присудк. сл. В протоколі не промовчано навіть, що секції [розтин] доконали ті самі три лікарі, що за життя лічили його (Фр., II, 1950, 119).  Словник української мови в 11 томах