промовчаний

промо́вчаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до промовчати.

|| промовчано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. промовчаний — промо́вчаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. промовчаний — ПРОМО́ВЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до промо́вчати; // промо́вчано, безос. пред. В протоколі не промовчано навіть, що секції [розтин] доконали ті самі три лікарі, що за життя лічили його (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. промовчаний — ПРОМО́ВЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промовча́ти; // промо́вчано, безос. присудк. сл. В протоколі не промовчано навіть, що секції [розтин] доконали ті самі три лікарі, що за життя лічили його (Фр., II, 1950, 119).  Словник української мови в 11 томах