Значення в інших словниках
-
промовчаний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до промовчати. || промовчано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
промовчаний —
ПРОМО́ВЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до промо́вчати; // промо́вчано, безос. пред. В протоколі не промовчано навіть, що секції [розтин] доконали ті самі три лікарі, що за життя лічили його (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
промовчаний —
ПРОМО́ВЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промовча́ти; // промо́вчано, безос. присудк. сл. В протоколі не промовчано навіть, що секції [розтин] доконали ті самі три лікарі, що за життя лічили його (Фр., II, 1950, 119).
Словник української мови в 11 томах