Словник української мови в 11 томах

просвітлий

ПРОСВІ́ТЛИЙ, а, е, перев. у сполуч. із сл. година, розм. Радісний, щасливий, нічим не затьмарений.

[Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила, а золотом рубила у неволі, співаючи невільницькі пісні, чекаючи пресвітлої години (Л. Укр., II, 1951, 211).

◊ Нема́ (не було́, не бу́де) пресві́тлої годи́ни кому — те саме, що Про́світку нема́ (нема́є, не було́, не бу́де) див. про́сві́ток.

[Параска:] Нехай же тілько Роман жениться на Пузирівні — не буде їй пресвітлої години: я її заїм (К.-Карий, І, 1960, 392);

Він усе прохав прийти до нього.. Та й коли б вона йшла? Їй просвітлої години нема за роботою (Гр., II, 1963, 268).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. просвітлий — просві́тлий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. просвітлий — див. світлий  Словник синонімів Вусика
  3. просвітлий — -а, -е, перев. у сполуч. зі сл. година, розм. Радісний, щасливий, нічим не затьмарений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. просвітлий — ПРОСВІ́ТЛИЙ, а, е, перев. у сполуч. зі сл. година, розм. 1. Радісний, щасливий, нічим не затьмарений. [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила, а золотом рубила у неволі, співаючи невільницькі пісні...  Словник української мови у 20 томах
  5. просвітлий — нема́ (нема́є, не було́) (і) про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б.  Фразеологічний словник української мови
  6. просвітлий — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)...  Словник синонімів української мови
  7. просвітлий — Просвітлий, -а, -е Свѣтлый, радостный, веселый, отрадный. Не маю просвітлої години. Н. Вол. у. Був я в чужій стороні, — нема роду при мені, а ні роду, ні родини, ні просвітлої години. Грин. III. 408.  Словник української мови Грінченка