просвітлий

просві́тлий

-а, -е, перев. у сполуч. зі сл. година, розм.

Радісний, щасливий, нічим не затьмарений.

Значення в інших словниках

1. просвітлий — просві́тлий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. просвітлий — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. просвітлий — ПРОСВІ́ТЛИЙ, а, е, перев. у сполуч. зі сл. година, розм. 1. Радісний, щасливий, нічим не затьмарений. [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила, а золотом рубила у неволі, співаючи невільницькі пісні...  Словник української мови у 20 томах
4. просвітлий — нема́ (нема́є, не було́) (і) про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б.  Фразеологічний словник української мови
5. просвітлий — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)...  Словник синонімів української мови
6. просвітлий — ПРОСВІ́ТЛИЙ, а, е, перев. у сполуч. із сл. година, розм. Радісний, щасливий, нічим не затьмарений. [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила, а золотом рубила у неволі, співаючи невільницькі пісні...  Словник української мови в 11 томах
7. просвітлий — Просвітлий, -а, -е Свѣтлый, радостный, веселый, отрадный. Не маю просвітлої години. Н. Вол. у. Був я в чужій стороні, — нема роду при мені, а ні роду, ні родини, ні просвітлої години. Грин. III. 408.  Словник української мови Грінченка