просвітлий

нема́ (нема́є, не було́) (і) про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура). 2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); (Параска:) Нехай же тілько (тільки) Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий). 3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. (Молодший лікар:) Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. просвітлий — просві́тлий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. просвітлий — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. просвітлий — -а, -е, перев. у сполуч. зі сл. година, розм. Радісний, щасливий, нічим не затьмарений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. просвітлий — ПРОСВІ́ТЛИЙ, а, е, перев. у сполуч. зі сл. година, розм. 1. Радісний, щасливий, нічим не затьмарений. [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила, а золотом рубила у неволі, співаючи невільницькі пісні...  Словник української мови у 20 томах
5. просвітлий — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)...  Словник синонімів української мови
6. просвітлий — ПРОСВІ́ТЛИЙ, а, е, перев. у сполуч. із сл. година, розм. Радісний, щасливий, нічим не затьмарений. [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила, а золотом рубила у неволі, співаючи невільницькі пісні...  Словник української мови в 11 томах
7. просвітлий — Просвітлий, -а, -е Свѣтлый, радостный, веселый, отрадный. Не маю просвітлої години. Н. Вол. у. Був я в чужій стороні, — нема роду при мені, а ні роду, ні родини, ні просвітлої години. Грин. III. 408.  Словник української мови Грінченка