підпихати

ПІДПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІПХА́ТИ, пхну́, пхне́ш, док., перех., розм.

1. Штовхаючи ззаду або налягаючи збоку, допомагати рухові чого-небудь або намагатися зрушити щось з місця.

Ззаду санчата підпихала, дрібно ступаючи, бабуся (Гончар, IV, 1960, 72);

Застряг мазур у болоті, Воза підпихає (Рудан., Співомовки.., 1957, 23);

// Злегка штовхаючи, примушувати кого-небудь рухатись у певному напрямку.

Каленик Романович відклав газету і, підпихаючи обох молодят широко розставленими руками, почав просуватися до кухні (Сенч., Опов., 1959, 46);

Заметушилася Орися, підпихаючи телятко, яке раптом затялося і не хотіло переступати порога (Тют., Вир, 1964, 508).

2. Пхаючи, підправляти, ладнати, трамбувати і т. ін.

Юринга як добрий оповідач витримав паузу, підіпхав чорним, наче шматок кореня, мізинцем тютюн у люльці,.. і тільки тоді почав знов говорити (Гжицький, Опришки, 1962, 122).

Значення в інших словниках

1. підпихати — підпиха́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підпихати — див. штовхати  Словник синонімів Вусика
3. підпихати — -аю, -аєш, недок., підіпхнути, -пхну, -пхнеш, док., перех., розм. 1》 Штовхаючи ззаду або налягаючи збоку, допомагати рухові чого-небудь або намагатися зрушити щось з місця. || Злегка штовхаючи, примушувати кого-небудь рухатись у певному напрямку. 2》 Пхаючи, підправляти, ладнати, трамбувати і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підпихати — ПІДПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІПХА́ТИ, пхну́, пхне́ш, док., кого, що, розм. 1. Штовхаючи ззаду або налягаючи збоку, допомагати рухові чого-небудь або намагатися зрушити щось з місця. Ззаду санчата підпихала, дрібно ступаючи, бабуся (О.  Словник української мови у 20 томах
5. підпихати — ПІДСУВА́ТИ (ПІДСО́ВУВАТИ) (сунучи, поміщати під когось, щось), ПІДПИХА́ТИ розм., ПІДТИКА́ТИ розм.; ПІДТИСКА́ТИ (ПІДТИ́СКУВАТИ) розм. (з силою). — Док.: підсу́нути, підіпха́ти, підіткну́ти, підти́скати (підти́снути).  Словник синонімів української мови
6. підпихати — Підпихати, -хаю, -єш сов. в. підіпхну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подталкивать, подтолкнуть. 2) Подтыкать, подоткнуть подъ что; подсовывать, подсунуть подъ что.  Словник української мови Грінченка