Значення в інших словниках
-
підпихати —
підпиха́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
підпихати —
-аю, -аєш, недок., підіпхнути, -пхну, -пхнеш, док., перех., розм. 1》 Штовхаючи ззаду або налягаючи збоку, допомагати рухові чого-небудь або намагатися зрушити щось з місця. || Злегка штовхаючи, примушувати кого-небудь рухатись у певному напрямку. 2》 Пхаючи, підправляти, ладнати, трамбувати і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підпихати —
ПІДПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІПХА́ТИ, пхну́, пхне́ш, док., кого, що, розм. 1. Штовхаючи ззаду або налягаючи збоку, допомагати рухові чого-небудь або намагатися зрушити щось з місця. Ззаду санчата підпихала, дрібно ступаючи, бабуся (О.
Словник української мови у 20 томах
-
підпихати —
ПІДСУВА́ТИ (ПІДСО́ВУВАТИ) (сунучи, поміщати під когось, щось), ПІДПИХА́ТИ розм., ПІДТИКА́ТИ розм.; ПІДТИСКА́ТИ (ПІДТИ́СКУВАТИ) розм. (з силою). — Док.: підсу́нути, підіпха́ти, підіткну́ти, підти́скати (підти́снути).
Словник синонімів української мови
-
підпихати —
ПІДПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІПХА́ТИ, пхну́, пхне́ш, док., перех., розм. 1. Штовхаючи ззаду або налягаючи збоку, допомагати рухові чого-небудь або намагатися зрушити щось з місця.
Словник української мови в 11 томах
-
підпихати —
Підпихати, -хаю, -єш сов. в. підіпхну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подталкивать, подтолкнуть. 2) Подтыкать, подоткнуть подъ что; подсовывать, подсунуть подъ что.
Словник української мови Грінченка