ратичка
РА́ТИЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ра́тиця.
Дурні телята.. мчать наосліп, розкидаючи ратичками теплу грязючку (Тют., Вир, 1964, 35);
Пробігли вівці, ратичками дрібочучи по камінні (Чорн., Визвол. земля, 1959, 152).
◊ Повідкида́ти ра́тички див. повідкида́ти.
Словник української мови (СУМ-11)