реготнути

РЕГОТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до регота́ти.

— А то мислимо хіба: з тельбухами вилетів у трубу! — Андрущенко, не втримавшись, коротко реготнув під стіл, немов чимось вдавився (Гончар, І, 1959, 34);

— Не до танців зараз, — під’юджувала Оксана. — Знайшов чим хвалитися… — А от і знайшов, — реготнув матрос (Кучер, Голод, 1961, 25).

Значення в інших словниках

1. реготнути — реготну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. реготнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до реготати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. реготнути — РЕГОТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до регота́ти. – А то мислимо хіба: з тельбухами вилетів у трубу! – Андрущенко, не втримавшись, коротко реготнув під стіл, немов чимось вдавився (О. Гончар); – Не до танців зараз, – під'юджувала Оксана.  Словник української мови у 20 томах