ринда

РИ́НДА¹, и, ж.

1. Зброєносець та охоронець московських князів і царів XIV-XVII ст.

2. діал. Свиня.

Скунда [сорока] скаче, ринда риє (Сл. Гр.);

// перен. Про незугарну, недоладну людину.

Іди, ринде, деінде: там тебе не знатимуть і риндою не зватимуть (Номис, 1864, № 10360).

РИ́НДА², и, ж.

1. заст. Особливий дзвін, що звучить опівдні на суднах парусного флоту.

2. Судновий дзвін для подавання певних сигналів.

Сьогодні вранці востаннє проспівав їм крейсерський дзвін, так звана «ринда», і командир корабля міцно потиснув обом матросам руки (Кучер, Прощай.., 1957, 7);

// Сигнальний підвісний інструмент на судні.

«Адмирал Нахимов» нерухомо дрімав на своєму місці, зворушливо поблискуючи на Павла мідною риндою (Кучер, Прощай.., 1957, 259).

Значення в інших словниках

1. ринда — ри́нда 1 іменник чоловічого роду, істота зброєносець ри́нда 2 іменник жіночого роду, істота свиня рідко ри́нда 3 іменник жіночого роду дзвін  Орфографічний словник української мови
2. ринда — див. свиня  Словник синонімів Вусика
3. ринда — I -и, ж. 1》 Зброєносець та охоронець московських князів і царів у 14-17 ст. 2》 діал. Свиня. || перен. Про незугарну, недоладну людину. II -и, ж. 1》 заст. Особливий дзвін, що звучить опівдні на суднах парусного флоту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ринда — РИ́НДА¹, и, ч. Зброєносець та охоронець московських князів і царів XIV–XVII ст. РИ́НДА², и, ж. діал. Свиня. Скунда [сорока] скаче, ринда риє (Сл. Б. Грінченка); // перен. Про незугарну, недоладну людину.  Словник української мови у 20 томах
5. ринда — ОХОРО́НЕЦЬ (той, хто охороняє кого-, що-небудь), ОХОРО́ННИК, ХРАНИ́ТЕЛЬ заст.; РИ́НДА іст. (при князях, царях); ЦЕ́РБЕР зневажл. (дуже пильний і злий). Він, як виросте, то якраз і стане на варті гирла й лиману, буде охоронцем птахів і риб (О.  Словник синонімів української мови
6. ринда — Ри́нда, -ди і ри́ндя, -ді  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ринда — Ринда, -ди, риндя, -ді ж. Свинья. Скунда скаче, ринда риє. (Заг.: сорока і свиня). Ном. стр. 294. Назад, ринде, завтра пятниця. посл. Іди, ринде, де инде, де тебе не знатимуть і риндою не зватимуть. Ном.  Словник української мови Грінченка