ровець

РОВЕ́ЦЬ, рівця́, ч. Зменш. до рів.

Вона перестрибнула придорожній ровець.. і пішла на бурякове поле (Кучер, Трудна любов, 1960, 87).

Значення в інших словниках

1. ровець — рове́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ровець — рівця, ч. Зменш. до рів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ровець — РОВЕ́ЦЬ, рівця́, ч. Зменш. до рів. Вона перестрибнула придорожній ровець .. і пішла на бурякове поле (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах