Словник української мови в 11 томах

розгрішити

РОЗГРІШИ́ТИ див. розгріша́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розгрішити — розгріши́ти дієслово доконаного виду відпустити гріхи  Орфографічний словник української мови
  2. розгрішити — див. розгрішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгрішити — РОЗГРІШИ́ТИ див. розгріша́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. розгрішити — Розгріша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. розгріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Разрѣшать, разрѣшить, отпустить грѣхи. Гн. II. 141.  Словник української мови Грінченка