розгрішити
Розгріша́ти, -ша́ю, -єш
сов. в. розгріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Разрѣшать, разрѣшить, отпустить грѣхи. Гн. II. 141.
Словник української мови ГрінченкаРозгріша́ти, -ша́ю, -єш
сов. в. розгріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Разрѣшать, разрѣшить, отпустить грѣхи. Гн. II. 141.
Словник української мови Грінченка