розгрішити

розгріши́ти

див. розгрішати.

Значення в інших словниках

1. розгрішити — розгріши́ти дієслово доконаного виду відпустити гріхи  Орфографічний словник української мови
2. розгрішити — РОЗГРІШИ́ТИ див. розгріша́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. розгрішити — РОЗГРІШИ́ТИ див. розгріша́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. розгрішити — Розгріша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. розгріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Разрѣшать, разрѣшить, отпустить грѣхи. Гн. II. 141.  Словник української мови Грінченка