розмітка

РОЗМІ́ТКА, и, ж.

1. Дія за знач. розмі́тити, розміча́ти.

Розпилювання, як і всяку іншу роботу, зв’язану із зміною форми деревини, слід проводити тільки після попередньої розмітки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 48);

Розмовляємо з членами бригади, що ведуть розмітку стальних полотнищ (Рад. Укр., 15.VІІ 1959, 3).

2. Мітка, позначка, нанесена в процесі розмічування.

На деяких підприємствах .. автоматні кулачки виготовляють методом фрезерування і наступного обпилювання за розміткою (Веч. Київ, 16.II 1967, 4).

Значення в інших словниках

1. розмітка — розмі́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розмітка — -и, ж. 1》 Дія за знач. розмітити, розмічати. 2》 Мітка, позначка, нанесена в процесі розмічування. Дорожня розмітка — лінії, написи та ін. позначення на проїзній частині доріг, бордюрах, признач. для інформування учасників дорожнього руху та встановлення порядку їхніх дій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розмітка — РОЗМІ́ТКА, и, ж. 1. Дія за знач. розмі́тити, розміча́ти. Розпилювання, як і всяку іншу роботу, зв'язану із зміною форми деревини, слід проводити тільки після попередньої розмітки (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах