розмітка

розмі́тка

-и, ж.

1》 Дія за знач. розмітити, розмічати.

2》 Мітка, позначка, нанесена в процесі розмічування.

Дорожня розмітка — лінії, написи та ін. позначення на проїзній частині доріг, бордюрах, признач. для інформування учасників дорожнього руху та встановлення порядку їхніх дій.

Значення в інших словниках

1. розмітка — розмі́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розмітка — РОЗМІ́ТКА, и, ж. 1. Дія за знач. розмі́тити, розміча́ти. Розпилювання, як і всяку іншу роботу, зв'язану із зміною форми деревини, слід проводити тільки після попередньої розмітки (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. розмітка — РОЗМІ́ТКА, и, ж. 1. Дія за знач. розмі́тити, розміча́ти. Розпилювання, як і всяку іншу роботу, зв’язану із зміною форми деревини, слід проводити тільки після попередньої розмітки (Гурток «Умілі руки..  Словник української мови в 11 томах