розрізняти
РОЗРІЗНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і РОЗРІ́ЗНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРІЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. і без додатка.
1. Сприймати, розпізнавати що-небудь органами відчуттів.
Він розрізняв кожен звук, що даленів і затихав над селом (Турч., Зорі.., 1950, 11);
Сонце в повнім блиску горіло на небі, повітря було ясне, і око могло докладно розрізнювати всі форми природи (Коб., І, 1956, 500);
Поклала [Тамара] поряд відношення з справжнім його підписом і порівняла з тим, що сама зробила — не можна розрізнити (Хижняк, Тамара, 1959, 100);
// Визначати, відрізняти за якимись ознаками.
Марксисти-ленінці розрізняють націоналізм пригноблених націй і націоналізм гноблячих націй (Програма КПРС, 1961, 41);
Не можна вже було розрізнити — ворожнечі то обійми чи братерства (Хотк., II, 1966, 285).
2. Встановлювати за певними особливостями, відмінностями, характерними рисами різницю між чим-небудь.
Розрізняли лише весну, літо, осінь та зиму, а добу ділили на день та ніч (Коцюб., III, 1956, 7);
По корі можна розрізняти дерева (Стол.-буд. справа, 1957, 15);.
.. іноді відробіткова система переходить у капіталістичну і настільки зливається з нею, що стає майже неможливо відокремити одну від одної і розрізнити їх (Ленін, 3, 1970, 183).
РОЗРІЗНЯ́ТИ² див. розрі́знювати¹.
Словник української мови (СУМ-11)