розтоптуватися

РОЗТО́ПТУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТОПТА́ТИСЯ, то́пчеться, док.

1. розм. Ставати надто просторим, зовні непривабливим (про взуття); розношуватися.

— Старі чоботи зовсім розтопталися (Мирний, III, 1954, 31);

// Уминатися, утоптуватися (про сніг, грунт і т. ін.).

На городах і царинах посиніли, осіли й розтопталися наметені за зиму кучугури (Скл., Карпати, II, 1954, 244).

2. тільки недок. Пас. до розто́птувати.

В буржуазному суспільстві людська гідність розтоптується (Ком. Укр., 1, 1964, 58).

Значення в інших словниках

1. розтоптуватися — розто́птуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розтоптуватися — -ується, недок., розтоптатися, -топчеться, док. 1》 розм. Ставати надто просторим, зовні непривабливим (про взуття); розношуватися. || Уминатися, утоптуватися (про сніг, ґрунт і т. ін.). 2》 тільки недок. Пас. до розтоптувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтоптуватися — РОЗТО́ПТУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТОПТА́ТИСЯ, то́пчеться, док. 1. розм. Ставати надто просторим, зовні непривабливим (про взуття); розношуватися. – Старі чоботи зовсім розтопталися (Панас Мирний); // Уминатися, утоптуватися (про сніг, ґрунт і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах