руця
РУ́ЦЯ, і, ж., дит. Рука.
Весела й жвавенька була І щебетала дівчинка мала: «Куку, куку! а де ти? тут, татусю? Візьми на руці, поцілуй Марусю!» (Л. Укр., І, 1951, 31).
Словник української мови (СУМ-11)РУ́ЦЯ, і, ж., дит. Рука.
Весела й жвавенька була І щебетала дівчинка мала: «Куку, куку! а де ти? тут, татусю? Візьми на руці, поцілуй Марусю!» (Л. Укр., І, 1951, 31).
Словник української мови (СУМ-11)