самолюбка
САМОЛЮ́БКА, и, ж. Жін. до самолю́б.
Роман жалував Соломію, а Соломія ніколи не сперечалась з ним. Але вона була самолюбна й гоноровита на вдачу (Н.-Лев., VI, 1966, 377).
Словник української мови (СУМ-11)САМОЛЮ́БКА, и, ж. Жін. до самолю́б.
Роман жалував Соломію, а Соломія ніколи не сперечалась з ним. Але вона була самолюбна й гоноровита на вдачу (Н.-Лев., VI, 1966, 377).
Словник української мови (СУМ-11)