своєрідність

СВОЄРІ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. своєрі́дний 1.

Від перекладачів Енгельс вимагає точності в передачі термінології, збереження всієї своєрідності, всіх відтінків мови автора (Мовозн., VII, 1949, 15);

Письменники України в своїх творах широко показують працю, побут і звичаї народів братніх республік, своєрідність і красу їх природи (Ком. Укр., 12, 1961, 30);

Своєрідність світосприймання, світорозуміння М. Стельмаха, його індивідуальна концепція людини, чіткість ідейно-естетичних позицій становлять основу своєрідності внутрішнього світу його творчості (Рад. літ-во, 8, 1971, 9).

Значення в інших словниках

1. своєрідність — своєрі́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. своєрідність — [свойеир’ід(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. своєрідність — -ності, ж. Властивість за знач. своєрідний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. своєрідність — СВОЄРІ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. своєрі́дний 1. Щоб до кінця зрозуміти усю своєрідність архітектурного задуму на будинок треба подивитися з висоти пташиного польоту (О.  Словник української мови у 20 томах