своєрідність
СВОЄРІ́ДНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. своєрі́дний 1.
Щоб до кінця зрозуміти усю своєрідність архітектурного задуму на будинок треба подивитися з висоти пташиного польоту (О. Чорногуз);
Письменники України в своїх творах широко показують працю, побут і звичаї народів братніх республік, своєрідність і красу їх природи (з публіц. літ.);
Своєрідність світосприймання, світорозуміння М. Стельмаха, його індивідуальна концепція людини, чіткість ідейно-естетичних позицій становлять основу своєрідності внутрішнього світу його творчості (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)