свічний

СВІЧНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що свічкови́й.

— Розказують люди, що.. переговори веде [Яків], свічну фабрику дума заводити (Мирний, І, 1954, 222);

— Мисліть, други, — узявши в руки свічний ставець, щоб відсунути його далі, продовжував Данило (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 158).

Значення в інших словниках

1. свічний — Сві́чний: — гарний, прегарний [I] — знатний, достойний [15] — «Свічний» (гідний): «Ось того-то Олексу Сторожа я й нагадав собі тепер, коли-м серед «свічної» та «чесної» громади побачився в такім самім положенню...  Словник з творів Івана Франка
2. свічний — свічни́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
3. свічний — -а, -е, рідко. Те саме, що свічковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. свічний — СВІЧНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що свічкови́й. – Розказують люди, що .. переговори веде [Яків], свічну фабрику дума заводити (Панас Мирний); – Мисліть, други, – узявши в руки свічний ставець, щоб відсунути його далі, продовжував Данило (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
5. свічний — Свічний, -а, -е Свѣчной.  Словник української мови Грінченка