сивочупринний
СИВОЧУПРИ́ННИЙ, а, е. Який має сиву чуприну; із сивою чуприною.
З народу вийшло четверо найстаріших сивоусих і сивочупринних запорожців (Довж., І, 1958, 235).
Словник української мови (СУМ-11)СИВОЧУПРИ́ННИЙ, а, е. Який має сиву чуприну; із сивою чуприною.
З народу вийшло четверо найстаріших сивоусих і сивочупринних запорожців (Довж., І, 1958, 235).
Словник української мови (СУМ-11)