сивочупринний

сивочупри́нний

-а, -е.

Який має сиву чуприну; із сивою чуприною.

Значення в інших словниках

1. сивочупринний — сивочупри́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сивочупринний — див. сивий  Словник синонімів Вусика
3. сивочупринний — СИВОЧУПРИ́ННИЙ, а, е. Який має сиву чуприну; із сивою чуприною. З народу вийшло четверо найстаріших сивоусих і сивочупринних запорожців (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
4. сивочупринний — СИ́ВИЙ (про людину — з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙ поет., СИВОЧО́ЛИЙ поет.  Словник синонімів української мови
5. сивочупринний — СИВОЧУПРИ́ННИЙ, а, е. Який має сиву чуприну; із сивою чуприною. З народу вийшло четверо найстаріших сивоусих і сивочупринних запорожців (Довж., І, 1958, 235).  Словник української мови в 11 томах