Великий тлумачний словник сучасної мови

сивуватий

сивува́тий

-а, -е.

Трохи сивий (у 1-3 знач.).

|| у знач. ім. сивуватий, -того, ч. Трохи сивий чоловік.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сивуватий — сивува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сивуватий — див. сивий  Словник синонімів Вусика
  3. сивуватий — СИВУВА́ТИЙ, а, е. Трохи сивий (у 1–3 знач.). То був здоровий, плечистий німець з русявою бородою, вже сивуватою (І. Нечуй-Левицький); Сивувате волосся спадало на опуклий лоб, на кошлаті брови (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. сивуватий — Сивува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сивуватий — СИВУВА́ТИЙ, а, е. Трохи сивий (у 1 — 3 знач.). То був здоровий, плечистий німець з русявою бородою, вже сивуватою (Н.-Лев., III, 1956, 229); Сивувате волосся спадало на опуклий лоб, на кошлаті брови (Ільч., Петерб.  Словник української мови в 11 томах
  6. сивуватий — Сивуватий, -а, -е Сѣдоватый. Сивуваті вуси. Левиц. Пов. 198.  Словник української мови Грінченка