сказити
СКАЗИ́ТИ, ска́зить, док., перех.
1. розм. Зробити скаженим (у 1 знач.);
// безос.
— Ти б, може, Оришко, чого напилася? — спитала Горпина.— І вже! Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило, так і мені. Кахи! кахи! (Мирний, І, 1954, 238).
2. діал. Зіпсувати.
Їй чарівниця сказила маржину (Сл. Гр.);
// Розбити.
Тебе мама породила та сказила склянку, Ти найкраща дівчиниця [дівчина] на всю Русь Карпатську (Коломийки, 1969, 155).
Словник української мови (СУМ-11)