скороминка

СКОРО́МИНКА, и, ж. Пестл. до скоро́мина.

З черцями не їсть [Левко], а сам собі готує страву, що-небудь смачніше, а то й скороминку (Коцюб., III, 1956, 144).

Значення в інших словниках

1. скороминка — скоро́минка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. скороминка — -и, ж. Пестл. до скоромина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скороминка — СКОРО́МИНКА, и, ж. Пестл. до скоро́мина. З черцями не їсть [Левко], а сам собі готує страву, що-небудь смачніше, а то й скороминку (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах