скороминучість

СКОРОМИНУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до скоромину́чий.

Мотивами розпачу й відчаю пройнята й інша його [М. Ірчана] новела, власне, етюд — «В обняттях демона». Це — коротенький, густо забарвлений містикою ескіз про скороминучість людського буття (Рад. літ-во, 2, 1957, 24).

Значення в інших словниках

1. скороминучість — скоромину́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. скороминучість — -чості, ж. Абстр. ім. до скороминучий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скороминучість — СКОРОМИНУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до скоромину́чий. Мотивами розпачу й відчаю пройнята й інша його [М. Ірчана] новела, власне, етюд – “В обняттях демона”. Це – коротенький, густо забарвлений містикою ескіз про скороминучість людського буття (із журн.  Словник української мови у 20 томах