скрипучо
СКРИПУ́ЧО, присл. Те саме, що скрипу́че.
У надвечірній тиші скрипучо співав сніг під Мстиславовими чобітьми (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 242).
Словник української мови (СУМ-11)СКРИПУ́ЧО, присл. Те саме, що скрипу́че.
У надвечірній тиші скрипучо співав сніг під Мстиславовими чобітьми (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 242).
Словник української мови (СУМ-11)