словосполучення
СЛОВОСПОЛУ́ЧЕННЯ, я, с., грам. Найпростіша синтаксична одиниця мови, утворена з двох або кількох повнозначних слів, пов’язаних між собою в граматичному плані і за змістом.
Вільними словосполученнями вважають такі синтаксичні утворення, складові елементи яких, зберігаючи свої лексичні та граматичні значення, можуть бути структурними компонентами інших синтаксично-семантичних об’єднань (Мовозн., XVIII, 1963, 59);
Мовна палітра обдарованого письменника завжди широка, вона вбирає в себе різні щодо їх образності категорії лексики і словосполучень (Мова і стиль «Вершників», 1955, 45).
Словник української мови (СУМ-11)