слухання

СЛУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. слу́хати 1-4.

Вертівся отець Альойзій на кріслі на всі боки, зазирав слухачам просто в очі, щоби їх змусити до уважного слухання (Март., Тв., 1954, 166);

Ротмістр не міг дочекатися, коли урветься пісня і звільнить його від вимушеного слухання співу, що дратував його (Добр., Очак. розмир, 1965, 93);

Після одержання від реєстраційного органу акта,.. а також додаткових документів, суд призначає день слухання справи (Цив. кодекс УРСР, 1950, 126).

Значення в інших словниках

1. слухання — слу́хання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. слухання — -я, с. Дія за знач. слухати 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. слухання — СЛУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. слу́хати 1–7. Вертівся отець Альойзій на кріслі на всі боки, зазирав слухачам просто в очі, щоби їх змусити до уважного слухання (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. слухання — Слу́хання, -нння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. слухання — Слухання, -ня с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.  Словник української мови Грінченка