слухання

Слухання, -ня

с.

1) Слушаніе.

2) Повиновеніе.

Значення в інших словниках

1. слухання — слу́хання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. слухання — -я, с. Дія за знач. слухати 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. слухання — СЛУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. слу́хати 1–7. Вертівся отець Альойзій на кріслі на всі боки, зазирав слухачам просто в очі, щоби їх змусити до уважного слухання (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. слухання — Слу́хання, -нння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. слухання — СЛУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. слу́хати 1-4. Вертівся отець Альойзій на кріслі на всі боки, зазирав слухачам просто в очі, щоби їх змусити до уважного слухання (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах