смажений
СМА́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до сма́жити.
Незабаром подали й вечеряти, понаставляли тих потрав. Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі (Стор., І, 1957, 184);
Всі дуже хвалили перепічки, смажені на салі (Донч., Секрет, 1947, 112);
— О, я знаю, шо [що] ти з великопанцького [великопанського] роду!..Сонцем не смажена, голодна не бувала (Хотк., II, 1966, 232).
2. у знач. прикм. Пригот. для їжі смаженням.
Після поросяти наймичка принесла.. смажених курчат (Н.-Лев., III, 1956, 71);
Гості, пригощаючись смаженим мигдалем, чинно бесідують з господинею (Гончар, Таврія, 1952, 126);
Смажене насіння;
// у знач. ім. сма́жене, ного, с. Страва, приготовлена смаженням.
Пекли коржі й смалили качки, збирали в дорогу смажене й пряжене (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 103);
Тваринні жири в похилому віці бажано замінювати рослинними, рекомендується уникати смаженого (Наука.., 4, 1962, 50).
◊ Па́хне сма́женим див. па́хнути.
Словник української мови (СУМ-11)